„Kol esame šalia“ – tai fotografijų projektas apie artumą, pasitikėjimą ir tas retas akimirkas, kai kito žmogaus buvimas tampa svarbesnis už aplinkinį pasaulį su visomis jo taisyklėmis.
Vieną naktį du žmonės išeina iš įprastos erdvės, apsigaubę antklodėmis. Jie eina basi bulvaru, pasitikdami miegantį miestą. Jie nebijo būti pastebėti. Juos užplūstantys jausmai tampa stipresni už bet kokias įprastas normas.
Antklodė tampa pasitikėjimo ir vidinio artumo simboliu – tos asmeninės erdvės dalies, kurią herojai išdrįsta išnešti į išorinį pasaulį. Šis gestas gimsta iš laisvės, priėmimo ir pasirengimo būti pažeidžiamais. Jis tampa įmanomas tik tada, kai šalia yra žmogus, su kuriuo galima sau leisti išeiti už įprastų ribų.
Ši paroda nepateikia paruoštų atsakymų. Ji kviečia žiūrovą prisiminti savo akimirkas, kai laikas tarsi sustodavo, o šalia būdavo žmogus, su kuriuo galėjai tiesiog būti savimi.
Kol esame šalia.
Kiekviena fotografija – tai ne užbaigta istorija, o kvietimas į dialogą. Galbūt tarp šių vaizdų atpažinsite savo išgyvenimus ir, išeidami iš parodos, prisiminsite žmogų, šalia kurio kažkada visas aplinkinis pasaulis prarasdavo savo reikšmę.
O tada ateina rytas.
Tačiau kai kurios akimirkos lieka su mumis amžinai.
Apie autorę
Projekto autorė – ukrainiečių fotografė Liubov Jarmoshenko.
Savo darbuose autorė tyrinėja žmonių santykius, emocinį artumą ir nematomus ryšius, atsirandančius tarp žmonių. Fotografija jai tampa būdu išsaugoti ne tik vaizdą, bet ir vidinę žmogaus būseną – pasitikėjimą, nuoširdumą, pažeidžiamumą ir nepakartojamumo jausmą.
Autorė daugiausia dėmesio skiria ne surežisuotoms emocijoms, o tikriems išgyvenimams. Todėl kiekviena serija gimsta per stebėjimą, bendravimą ir natūralaus kontakto tarp žmonių paiešką.
Šio projekto išskirtinumas tas, kad jo dalyviai pirmą kartą susitiko tą patį rytą fotografavimo metu – 2024 metų liepą, 5 valandą ryto, bulvare. Lietuvis vaikinas ir ukrainietė mergina.
Kiekviena fotografija tampa stebėjimu, kaip tarp dviejų žmonių pamažu gimsta ryšys – be iš anksto parašyto scenarijaus, be vaidmenų ir lūkesčių.
Kamera fiksuoja ne pozas, o tą vos pastebimą akimirką, kai gimsta pasitikėjimas, o kartu su juo – nauja artumo istorija.
Parodos atidarymas
Kviečiame į fotografijų parodos „Kol esame šalia“ atidarymą, kuris vyks:
2026 m. rugpjūčio 26 d., 17:30 val.
Šiauliai, Vilniaus g. 172
Tai vakaras, kuriame fotografija susitiks su muzika ir judesio plastika, kurdami vieningą meno erdvę.
Atidarymo programoje:
- autorinio fotografijų projekto „Kol esame šalia“ pristatymas;
- muzikinis apipavidalinimas:
Ekaterina Madatova
Karolina Butrimavičianė
Alex Dzazz - šokių studijos „Arabella“ šokio performansas;
- taip pat jūsų laukia originalus fotografijos performansas.
Tai ne tik fotografijų paroda.
Tai kvietimas sustoti, pajusti dabarties akimirką ir galbūt atpažinti save šiose istorijose.
Parodą remia „Šiaulių naktys“.
Džiaugsimės galėdami pasidalyti šiuo vakaru kartu su jumis.
Svarbiausios akimirkos niekada neįspėja, kad būtent jos yra svarbiausios…
ПОКИ МИ ПОРУЧ | Фотовиставка Авторка та фотографиня — Любов Ярмошенко
«Поки ми поруч» — це фотопроєкт про близькість, довіру і ті рідкісні миті, коли присутність іншої людини стає важливішою за навколишній світ з усіма його правилами.
Однієї ночі двоє людей виходять із звичного простору, загорнувшись у ковдри. Вони йдуть босоніж бульваром назустріч сонному місту. Не бояться бути побаченими. Почуття, які їх переповнюють, стають сильнішими за будь-які умовності.
Ковдра перетворюється на символ довіри та внутрішньої близькості — тієї частини особистого простору, яку герої наважуються винести у зовнішній світ. Цей жест народжується зі свободи, прийняття та готовності бути вразливими. Він стає можливим лише тоді, коли поруч є людина, з якою можна дозволити собі вийти за межі звичного.
Ця виставка не пропонує готових відповідей. Вона запрошує глядача згадати власні моменти, коли час ніби зупинявся, а поруч була людина, з якою можна було просто бути собою.
Поки ми поруч.
Кожна фотографія — це не завершена історія, а запрошення до діалогу. Можливо, серед цих образів ви впізнаєте власні переживання і, залишаючи виставку, згадаєте людину, поруч з якою колись увесь навколишній світ перестав мати значення.
А потім настає ранок.
Але деякі миті залишаються з нами назавжди.
ПРО АВТОРКУ
Авторка проєкту — українська фотографка Любов Ярмошенко.
У своїх роботах авторка досліджує людські стосунки, емоційну близькість і невидимі зв’язки, що виникають між людьми. Фотографія стає способом зберегти не лише зображення, а й внутрішній стан людини — довіру, щирість, вразливість і відчуття неповторності моменту.
Для авторки важливі не постановочні емоції, а справжні переживання. Саме тому кожна серія народжується через спостереження, взаємодію та пошук природного контакту між людьми.
Особливість проєкту полягає в тому, що його учасники познайомилися вранці під час зйомки — о 5:00 на бульварі у липні 2024 року. Литовський хлопець та українська дівчина.
Кожна фотографія стає спостереженням за тим, як між двома людьми поступово виникає зв’язок — без заздалегідь написаного сценарію, без ролей і очікувань.
Камера фіксує не пози, а ту ледь помітну мить, коли народжується довіра, а разом із нею — нова історія близькості.
ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ
Запрошуємо вас на відкриття фотовиставки «Поки ми поруч», яке відбудеться:
26 серпня 2026 року, 17:30
м. Шяуляй, вул. Вільняус, 172
Це вечір, де фотографія зустрінеться з музикою та пластикою руху, створюючи єдиний мистецький простір.
У програмі відкриття:
- презентація авторського фотопроєкту «Поки ми поруч»;
- музичний супровід: Ekaterina Madatova, Karolina Butrimavičianė, Alex JAZZ;
- танцювальний перформанс студії «Арабела»;
- оригінальний фото-перформанс.
Це не просто виставка фотографій.
Це запрошення зупинитися, відчути теперішню мить і, можливо, впізнати себе в цих історіях.
Виставка організована за підтримки організації «Шяуляйські ночі».
Будемо раді розділити цей вечір разом із вами.
Найважливіші моменти ніколи не попереджають, що саме це вони
13 серпня 2026, 10:28:55, Від „Evelina Liaugaudaite” <evelina.liaugaudaite@gmail.com>:
Parodą remia „Šiaulių naktys“.
